АНОНС: «Великий тандем: Кричевський і Грушевський»

29 квітня о 15:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбудеться лекція із циклу «ВЕЛИКИЙ ТАНДЕМ: Кричевський і Грушевський»

Слухачі лекції дізнаються про один із найвизначніших проектів архітектора в галузі інтер'єрного мистецтва ‒ оформлення Історичної секції ВУАН на вул. Володимирській, 35 у Києві.

Це був перший серйозний досвід художнього оздоблення української культурно-наукової установи за новітніми тенденціями кінця 1920-х років. Василь Кричевський вважав, що архітектура громадських та державних будівель ‒ це "справа культурно-політична". Тому поставився до замовлення відповідально, керуючи навіть ремонтними роботами, які передували втіленню його ідей.

На лекції ми розглянемо процес трансформації приміщення панського будинку, спроектованого О. Беретті на початку ХІХ століття, зі старомодними розписами та ліпниною, у модерний український інтер'єр на засадах західноєвропейського функціоналізму.

Перед В. Кричевським постали такі виклики: перетворити колишню бальну залу на комфортну та імпозантну залу для наукових засідань, облаштувати Кабінет примітивної культури та кімнату Комісії козаччини для зручної роботи дослідників і водночас демонстрації мистецьких, етнографічних, архівних і книжкових колекцій. Крім того, потрібно було устаткувати кабінет голови Історичної секції та декорувати "острівок" міщанського побуту інтелігента ХІХ століття ‒ кімнату Старого Києва. Реалізовувати проект довелося в будинку з проблемами: дах протікає, фарба зі стін лущиться, а підлога провалюється, і все це за обмежений бюджет!

Не зважаючи на перешкоди, для оздоблення Історичної секції пощастило залучити визнаного майстра живопису Федора Кричевського, який створив кілька портретів для галереї, а також молодих талановитих учнів Василя Кричевського ‒ Олександра Саєнка і Петра Костирка. Саєнко прикрасив інтер'єр двома панно, інкрустованими соломою, ‒ "Невільники" та "Козак Мамай". Костирко працював над першою в історії рельєфною мапою Києва часів князя Ярослава Мудрого за ескізом свого вчителя.

Чи вдалося реалізувати все задумане, чому інтер'єри за проектом В. Кричевського були знищені та куди поділися скарби Історичної секції ВУАН? Якщо вас цікавить цей захоплюючий проект, не пропустіть нагоду дізнатись більше про нього!

Реєстрація за посиланням.

Вартість — 100 грн. Оплата готівкою в касі музею.

Варто зазначити, що будинок Михайла Грушевського згорів у лютому 1918 року.  Тоді радянські війська Муравйова розстрілювали центр Києва з бронепотягу, намагаючись влучити у будинок голови Української Центральної Ради. 

Про те, що сталось у Києві 7 лютого 1918 року написала у спогадах Євгенія Кричевська - дружина українського митця Василя Кричевського. Тоді родина жила у Домі Грушевських на шостому поверсі. Як Євгенії із чоловіком, сином та донькою пощастило врятуватись читайте у матеріалі "Євгенія Кричевська. Пожежа будинку Михайла Грушевського". 

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.