На сайті президента з'явилась петиція "Про встановлення Дня Героїв"

В тексті петиції пропонується встановити День героїв на 23 травня.

На сайті президента України 25 квітня було офіційно зареєстровано петицію "Про встановлення Дня Героїв", її автором є Леонтій Шипілов. Петиція створена з ініціативи Організації українських націоналістів (бандерівців).

"Споконвіків українці шанують своїх героїв. Тих, які своєю кров'ю жертвували для захисту рідного краю. Князь Святослав Хоробрий, козацький полковник Іван Богун, адвокат Микола Міхновський, полковник Євген Коновалець, журналіст Симон Петлюра, молодший лейтенант Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі" були героями. Вони хотіли жити і творити, для себе, для родини, для України. Але кожного з них покликав Меч захисту Батьківщини. І кожен з них був змушений покинути свою справу, свою родину і битися. За захист родини і захист Батьківщини.

Битися і загинути, кожен на своєму рубежі. Як оборонець Батурина 1708 року гарматний осавул Фрідріх фон Кенігсек, як засновник у 1919 році Морської піхоти України Михайло Білинський, як Олександр Мацієвський, снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області.
Кожен з них був вірний присязі, не відступив з поля бою, і увійшов в історію. Як і міріади інших, незнаних і невідомих вояків. Які тримали і які тримають Щит Батьківщини. Кожен з них потребує належного вшанування", - йдеться в тексті петиції.

Автори звертаються до президента із закликом щодо встановлення Дня Героїв, який вже понад 72 роки традиційно відзначається українцями 23 травня щороку, задля вшанування подвигів оборонців рідного краю.

Для досягнення результату петиції потрібно набрати 25 тисяч голосів.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.