На сайті президента з'явилась петиція "Про встановлення Дня Героїв"

В тексті петиції пропонується встановити День героїв на 23 травня.

На сайті президента України 25 квітня було офіційно зареєстровано петицію "Про встановлення Дня Героїв", її автором є Леонтій Шипілов. Петиція створена з ініціативи Організації українських націоналістів (бандерівців).

"Споконвіків українці шанують своїх героїв. Тих, які своєю кров'ю жертвували для захисту рідного краю. Князь Святослав Хоробрий, козацький полковник Іван Богун, адвокат Микола Міхновський, полковник Євген Коновалець, журналіст Симон Петлюра, молодший лейтенант Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі" були героями. Вони хотіли жити і творити, для себе, для родини, для України. Але кожного з них покликав Меч захисту Батьківщини. І кожен з них був змушений покинути свою справу, свою родину і битися. За захист родини і захист Батьківщини.

Битися і загинути, кожен на своєму рубежі. Як оборонець Батурина 1708 року гарматний осавул Фрідріх фон Кенігсек, як засновник у 1919 році Морської піхоти України Михайло Білинський, як Олександр Мацієвський, снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області.
Кожен з них був вірний присязі, не відступив з поля бою, і увійшов в історію. Як і міріади інших, незнаних і невідомих вояків. Які тримали і які тримають Щит Батьківщини. Кожен з них потребує належного вшанування", - йдеться в тексті петиції.

Автори звертаються до президента із закликом щодо встановлення Дня Героїв, який вже понад 72 роки традиційно відзначається українцями 23 травня щороку, задля вшанування подвигів оборонців рідного краю.

Для досягнення результату петиції потрібно набрати 25 тисяч голосів.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.