Бразильський футбольний клуб «Бател» прийняв назву та кольори «Маріуполя»

«Бател» з третього дивізіону штату Парана прийняв назву та кольори «Маріуполя».

Клуб у своєму інстаграмі опублікував колаж та пояснив таке рішення, йдеться на tribuna.com.

"Маріуполь став найбільш бомбардованим містом України.  90% міста перестало існувати: школи, театри, кінотеатри та футбольна команда, яка найбільше представляла суспільство. 19 березня 2022 року "Маріуполь" мав зіграти з "Колосом" на домашньому стадіоні імені Володимира Бойка за 57,3 кілометра від кордону з Росією.  Але той матч так і не було проведено.

Його стадіон перетворився на руїни, і команда припинила своє існування. Без жодних прогнозів на повернення на поле. Ось уже рік, як "Маріуполь" не з'являється ні на полі, ні за його межами.

Бразилія завжди приймала тисячі українських іммігрантів. Український футбол завжди обіймав великі бразильські таланти. Гуарапуава, місто в районі Прудентополіса, штат Парана, має 75% населення українського походження.  Це найбільша українська громада у Латинській Америці.  І вони дбатимуть про "Маріуполь" доти, доки команда не зможе повернутися на батьківщину.

"Бател" прийме назву та кольори клубу "Маріуполь". І подбає про команду, поки та не зможе повернутися додому. Маріуполь — символ стійкості українського народу та нації. Давайте збережемо традиції та пристрасть до футболу.

Настав час подбати про цю команду, шанувати ці кольори та зберегти їхню історію. У країні футболу", - йдеться у заяві.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.