У Києві попрощалися із Юрієм Морозом- активістом, реконструктором, бійцем ТрО

Юрій Мороз загинув 16 квітня у селі Васюківка Донецької області, захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України у бою з російськими окупантами.

24 квітня на Майдані Незалежності відбулось публічне прощання з Юрієм Морозом - молодшим сержантом 207-го батальйону 241-ї бригади Сил ТрО ЗСУ, членом Спілки Української Молоді в Україні, учасником Революції на граніті, Мовного Майдану, Революції Гідності, інструктором всеукраїнської дитячо-юнацької патріотичної гри "Сокіл" ("Джура"), військово-історичним реконструктором Армії УНР, УСС та УПА. 

У церемонії прощання взяли участь сотні осіб, серед яких учасники російсько-української війни, військовослужбовці Сил територіальної оборони ЗСУ, представники громадських об'єднань, українське духовенство. За участі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка був виконаний український військовий поховальний ритуал. Батькові воїна було вручено "Залізний Хрест Заслуги Спілки Української Молоді", яким посмертно нагороджено Юрія Мороза за відвагу, рішучі чини, гідні звання Героя, що приносять славу українському імені.

Згодом прощання продовжилось у родинному селищі Борова Київської обл. Друзі, односельчани, освітяни, громадські діячі, військовослужбовці долучилось до поховальної процесії, яка пройшла центральними дорогами селища повз родинну хату. У місцевому Храмі Воскресіння Христового отці Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звершили чин похорону воїна. Поховали Юрія Мороза на місцевому селищному цвинтарі.

Юрій Мороз "Лютий", "Бенич" народився 9 вересня 1975 року в місті Києві. У 1992 зголошується на навчання до духовної семінарії і невдовзі вирушає опановувати богослів'я до Мексики. Втім, прагнучи створити сім'ю, відмовляється від висвяти. Повертається до України, де влаштовується на роботу в типографію. У 2010 роцівступає в лави Київського осередку Спілки Української Молоді в Україні.

Займався військово-історичною реконструкцією періодів національно-визвольної боротьби українців у ХХ столітті, зокрема Армії УНР, УСС, УПА, був учасником ВІК "Повстанець" і мав псевдонім "Лютий". Згодом долучився до ВІК "Самостійна Україна". Був членом історичного клубу "Холодний Яр". 

До лав ЗСУ Юрій Мороз добровільно долучився ще у 2014 році, воював у Донецькій та Луганській областях, брав участь у боях на Світлодарській дузі і демобілізувався у 2015 році. В перші години повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Юрко добровольцем стає до лав Збройних сил України.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.