У Нижніх Сірогозах окупанти відкрили пам’ятник Леніну

У селищі Нижні Сірогози, що знаходися на тимчасово окупованій території Херсонщини, 24 квітня колаборанти урочисто відкрили пам’ятник Леніну.

Про це повідомляє журналіст Олег Батурін.

У Нижніх Сірогозах подію приурочили до дня народження Леніна. На "подію" зігнали учнів захоплених окупантами ліцеїв.

Привітала зібрання з цією "подією" славнозвісна "директорка" Новоолександрівської школи Олена Видра. Колаборантка прочитала вірш Твардовського "Ленин и печник". Також вірші про Леніна декламували учні 9, 10 та 11 класів. Верхньосірогозької та Нижньосірогозької шкіл. А завершили захід покладанням квітів до ніг "реанімованого" вождя.

До 27 листопада 2015 року пам'ятник Леніну в Нижніх Сірогозах стояв на площі перед Нижньосірогозьким районним будинком культури. Після демонтажу і скульптуру, і постамент перевезли до одного зі складів Нижньосірогозького "Райсількомунгоспу". 

Колаборанти розпочали підготовчі роботи по встановленню пам'ятника в середині березня цього року. Спочатку демонтували залишки постаменту пам'ятного знаку учасникам АТО, а 21 березня розпочали заливати фундамент під новий постамент.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.