У Краматорську з'явилися вулиці Пластова, Любомира Гузара та Квітки Цісик

В Краматорську та районі перейменували парк Пушкіна та ще 307 вулиць.

Про перейменування в місті Краматорськ йдеться в розпорядженні Краматорської міської ради.

Серед місцевих жителів це питання обговорювали з 14 грудня 2022 року по 14 лютого 2023 року. До уваги не брали пропозиції, які писали анонімно.  "У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перейменування вулиць, провулків та інших об'єктів, назви яких пов'язані з державою-агресором та її союзниками <…> змінено назву перейменування 307-и вулиць та провулків та міського парку", — йдеться у розпорядженні.

Так, парк Пушкіна тепер буде називатись "Family Park". Також в Краматорську тепер замість радянських назв з'являться вулиці Героїв Азовсталі, Гвардії наступу, Степана Чубенка, Миколи Кулініча, Олекси Довбуша, Богдана Ступки, Ягідна, Червоної калини, Соняшникова та інші.

Також з'явилася вулиця Пластова, вихованців Пласту Любомира Гузара та Квітки Цісик.

Порівняти старі та нові назви можна у таблиці.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.