У Краматорську з'явилися вулиці Пластова, Любомира Гузара та Квітки Цісик

В Краматорську та районі перейменували парк Пушкіна та ще 307 вулиць.

Про перейменування в місті Краматорськ йдеться в розпорядженні Краматорської міської ради.

Серед місцевих жителів це питання обговорювали з 14 грудня 2022 року по 14 лютого 2023 року. До уваги не брали пропозиції, які писали анонімно.  "У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перейменування вулиць, провулків та інших об'єктів, назви яких пов'язані з державою-агресором та її союзниками <…> змінено назву перейменування 307-и вулиць та провулків та міського парку", — йдеться у розпорядженні.

Так, парк Пушкіна тепер буде називатись "Family Park". Також в Краматорську тепер замість радянських назв з'являться вулиці Героїв Азовсталі, Гвардії наступу, Степана Чубенка, Миколи Кулініча, Олекси Довбуша, Богдана Ступки, Ягідна, Червоної калини, Соняшникова та інші.

Також з'явилася вулиця Пластова, вихованців Пласту Любомира Гузара та Квітки Цісик.

Порівняти старі та нові назви можна у таблиці.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.