У Латвії заборонили святкувати 9 травня

Сейм Латвії у двох читаннях у терміновому порядку ухвалив закон "Про заборону проведення окремих публічних заходів 9 травня"

Про це повідомляє Delfi, пише "Європейська правда".

Тепер у Латвії 9 травня заборонені будь-які публічні заходи, крім тих, що пов'язані з Днем Європи.

Раніше передбачалося, що Сейм ухвалить рішення, згідно з яким цього року 9 травня буде оголошено днем пам'яті загиблих і постраждалих у війні в Україні, однак Комісія з прав людини і громадських справ підготувала альтернативний проєкт, який і був ухвалений.

Згідно із законом, на всій території Латвії 9 травня (протягом усієї доби) і до 7-ї години ранку 10 травня заборонено використання піротехніки. У публічному просторі на відкритому повітрі заборонено проведення святкових і розважальних заходів, маніфестацій, зібрань і пікетів. 

Якщо для проведення таких заходів потрібен дозвіл від самоврядування, то воно не має права видавати такі дозволи.

У анотації до закону зазначається, що рішення ухвалено також на знак солідарності з народом України.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.