Перевірку щодо наявності плагіату в докторській дисертації ексочільниці Музею Голодомору продовжили до 14 травня

19 квітня Нацагентство з питань забезпечення якості освіти (НАЗЯВО) повідомило, що потрібно більше часу на вивчення питання плагіату у докторській дисертації ексдиректорки Музею Голодомору Олесі Стасюк.

Про це повідомили на офіційному сайті Нацагентства з питань забезпечення якості освіти.

"Однією зі скарг, що перебуває на розгляді Комітету, є скарга щодо виявлення в докторській дисертації Олесі Стасюк "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР" фактів порушення академічної доброчесності.

Оскільки предметом дослідження скарги є не лише академічний плагіат, але й фабрикація і фальсифікація, справа потребує більш ґрунтовного дослідження та залучення зовнішніх вузькоспеціальних фахівців та висновків наукових інституцій. У ході дослідження зазначеної справи Національне агентство звернулось до 13 закладів та установ, а також галузевої експертної ради за галуззю 03 "Гуманітарні науки" з проханням надати висновки про наявність або відсутність у дисертації зазначених у скарзі порушень академічної доброчесності", - зазначили в Агентстві.

На початок лютого 2023 року відповіді надали лише три заклади. Тому рішенням Комітету було продовжено термін її розгляду на один місяць. На середину березня 2023 року відповіді надійшли ще від чотирьох закладів та установ, що зумовило наступне продовження терміну розгляду. До кінця квітня очікуються висновки ще від п'яти закладів та установ. Окрім того, Національне агентство з кінця березня отримало доступ до бази даних УкрІНТЕІ при використанні антиплагіатної системи Strikeplagiarism.

Таким чином, потреба у додатковому часі зумовили рішення Комітету продовжити строк розгляду справи до 14 травня цього року.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.