IN MEMORIAM: На фронті загинув екс-нардеп Олег Барна

На війні загинув народний депутат Верховної ради 8 скликання Олег Барна. 18 квітня екснардепові мало виповнитися 56 років.

Про це повідомили начальник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олексій Дмитрашківський у Facebook та нардеп від БПП Ірина Геращенко у Facebook.

"Для Олега світ ділився на чорно-біле, без напівтонів. На свій — чужий, українець —запроданець. Дуже любив батьків, дружину, дітей, брата, друзів. І Україну! Понад усе. Диванні "воюваки" дуже люблять кричати, що депутати не воюють. Олег загинув на Донбасі. Він служив в піхоті. Не в елітних військах, а в найважчих і найважливіших підрозділах", — написала Ірина Геращенко.

Олег Барна народився 18 квітня 1967 року в селі Нагірянка Чортківського району в родині вчителів. За освітою був менеджер системи освіти та юрист. Барна був народним депутатом восьмого скликання від "Блоку Петра Порошенка" (нині "Європейська солідарність").

Брав участь у студентському голодуванні у Києві, відомому як "Революція на граніті". Активний учасник Євромайдану в Чортківському районі на Тернопільщині та у Києві. Отримав поранення в голову та вибите праве плече під час протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.

У липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, боєць 128-мої окремої гірськопіхотної бригади, командир мінометного розрахунку. З початком російського вторгнення в Україну 2022 року пішов добровольцем у військкомат, а з 25 лютого був зарахований на посаду командира гранатометного відділення. Був сержантом у 68-й окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша.

Відомим Барна став 11 грудня 2015 року, коли спробував винести з трибуни парламенту тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка. За цей вчинок нардепа виключили із БПП, але 29 березня 2016 року повернули.

З перших днів російського вторгнення він добровольцем пішов на фронт.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.