У Чернігові під час реконструкції водогону розкопали залишки рову Передгороддя давнього Чернігова

Археологи чернігівської експедиції «Охоронної археологічної служби України», під час земляних робіт по реконструкції водогону у Чернігові по вул.Любецькій розкопали залишки рову Передгороддя давнього Чернігова.

Проо це повідомив археолог Ігор Ігнатенко.

"Він являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли наше місто досягло піку своєї могутності. Ймовірно, це сталося в першій половині XII ст. Княжа усобиця середини XII ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному XIII ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у XIX ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови", - пише науковець у групі "Старий Чернігів".

Про існування "Дальнього валу" навколо міста писав ще історик XVIII ст. Опанас Шафонський. Згадували про цей вал у XIX ст. М. Марков, М. Маркевич, С. Котляров, котрі на власні очі бачили залишки валу. Але активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з ІІ половини XIX ст. вал зник, а разом із ним і знання про те, де він проходив. Підказку вченим надавала лише одна карта "Губернскаго города Чернигова" 1780- х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу.

Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. Здогадку про спорудження рову саме у XII ст. підтверджують уламки керамічних посудин знайдені на дні рову, та його розташування – рів проходить через територію курганного могильника XI ст., так, що одні кургани опинилися в межах міста, а інші "за городом".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.