Парк Багряного і Літературний сквер: кияни проголосували за перейменування ще 27 топонімів

У застосунку «Київ Цифровий» завершилося голосування щодо перейменування 27 вулиць і скверів

Про це пише видання Читомо.

Серед нових топонімів зокрема Літературний сквер, вулиця Майка Йогансена та парк Івана Багряного.

Загалом кияни підтримали такі нові назви:

  • Повітрофлотський проспект і вулиця – Повітрянофлотський проспект і Повітрянофлотська вулиця (цей варіант рекомендувала експертна комісія, його обрали 62% (вулиця) і 38% (проспект);
  • проспект Правди – Європейського Союзу (44%, рекомендувала експертна комісія);
  • сквер імені Чкалова – Літературний (42%, рекомендовано експертною комісією);
  • вулиця Салтикова-Щедріна – вулиця Сергія Миронова (34%, рекомендовано комісією, водночас 31% отримав варіант "Дмитра Донцова").
  • 1-й провулок Крилова – Бахмутський (75%, рекомендувала комісія);
  • 2-й провулок Крилова – Джмелиний (58%, рекомендувала комісія);
  • 3-й провулок Крилова – Щучий (48%, рекомендувала експертна комісія);
  • вулиця Лермонтовська – Сергія Виноградського (29%, рекомендувала комісія, також 26% за варіант "Володимира Турця");
  • вулиця Пржевальського – Володимира Кубійовича (29%, рекомендувала комісія, 24% – Андрія Норова);
  • парк імені Генерала Потапова – парк Гетьмана Петра Дорошенка (28%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Комбінатна – Дениса Рачінського (36%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Отто Шмідта – Володимира Мономаха (51%, рекомендувала комісія);
  • парк імені Пушкіна – Івана Багряного (36%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Совхозна – Дунайська (48%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Бажова – Сергія Набоки (31%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Михайла Драгомирова – Андрія Верхогляда (69%, рекомендувала комісія).
  • провулок Ватутінський – Зазимський (54%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Спартаківська – Бахчисарайська (59%, рекомендувала комісія);
  • сквер імені Феодори Пушиної – Воїнів ОУН (46%, рекомендувала комісія, також 41% набрав варіант "Героїв Ірпеня");
  • сквер Трудової слави – Павла Горянського (38%, а 37%  – Святослава Шрамченка);
  • вулиця Гвардійська – Карпатської Січі (74%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Миколи Краснова – Гетьмана Кирила Розумовського (45%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Травнева – Качина (71%);
  • вулиця Олександра Блока – Майка Йогансена (21%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Маяковського – Тараса Коваля (32%, рекомендувала комісія, 28% "за" Юрія Дрогобича). Тарас Коваль – військовослужбовець 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, захисник Донецького аеропорту, оборонець Києва.
  • парк "Таращанець" – Таврійський (39%, рекомендувала комісія)

Наразі у столиці вже перейменували 288 міських об'єктів.  

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.