IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Білокінь

14 квітня у віці 74 роки помер доктор історичних наук, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Щевченка, Сергій Білокінь

Про це на свой Facebook-сторінці повідомив видавець Олександр Савчук.

"Сьогодні, в страсну п`ятницю, пішов від нас Сергій Іванович Білокінь (1948-2023). Ціла епоха. Жодне дослідження з історії українського мистецтва першої половини ХХ століття не можливе без його праць. Та зараз все більше задумуюся про його дружнє ставлення до мене і роль Вчителя, яку він так делікатно зіграв у моєму житті. Царство небесне... Сподіваюся, тепер Ви стрінетеся з усіма героями Ваших досліджень...", - написав Савчук

Сергій Білокінь 1971 року закінчив історичний факультет Київського університету, 1974 року — аспірантуру на філологічному факультеті Московського університету. У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917—1941 рр.: Джерелознавче дослідження" (2000).

Лауреат Шевченківської премії 2002 року за книгу "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР".

Сергій Білокінь також досліджував життя та творчість французького поета українського походження В. Гриценка.

Є упорядником, науковим редактором і автором переднього слова до першого тому другого, уточненого чотиритомного видання Української малої енциклопедії, що вийшов 2016 року у київському Університетському видавництві "Пульсари".

Помер Сергій Іванович Білокінь під час проходження лікування у США.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.