Новим очільником Києво-Печерської лаври призначили Максима Остапенка

Раніше Максим Остапенко займав посаду генерального директора Національного заповідника “Хортиця”

Міністр культури Олександр Ткаченко призначив виконуючим обов'язки генерального директора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка. Про це міністр повідомив у Telegram. 

"Хочу відзначити, що це людина віддана своїй справі, яка надзвичайно ефективно спрацювала на початку війни щодо збереження скарбів заповідника "Хортиця", для якої захист держави та її цінностей як матеріальних, так і нематеріальних - є пріоритетом. Він перетворив заповідник "Хортиця" в найбільш відвідуваний, успішно проводив його реставрацію в рамках програми "Велика реставрація", - зауважив міністр.

Максим Остапенко є фахівцем в галузях охорони пам'яток історії та культури, музеєзнавства, археології, реставраційних робіт, є кандидатом історичних наук, автором понад 30 наукових праць, з 2007 займав посаду генерального директора Національного заповідника "Хортиця". А з початку повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.