Премія Ґонґадзе-2023 оголосила короткий список

Капітула Премії імені Георгія Ґонґадзе визначила короткий список номінантів на здобуття відзнаки за 2023 рік

Про це повідомили на сайті премії.

До фіналу премії увійшли:

Андрій Дубчак — фотограф, воєнний кореспондент, засновник інтерактивного проєкту DonbasFrontliner. До повномасштабного вторгнення Росії розповідав про війну на сході України через історії військових і цивільних, а після 24 лютого 2022 року – знімав в усіх гарячих точках війни. З 2003 року співпрацює з Радіо Свобода.

Богдан Логвиненко — письменник, журналіст, ведучий, інтерв'юєр, фотограф. У 2016 році заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа перезапустило всі свої канали комунікації, що почали мовити про війну Росії проти України та подолання катастроф, спричинених окупаційними військами. Одним із найважливіших пріоритетів Ukraїner стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами на різних платформах. Фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе за 2020 рік.

Сергій Сидоренко — журналіст, співзасновник та редактор видання "Європейська правда". З 2014 року воно виросло в потужне й популярне медіа про міжнародну політику та євроінтеграцію. 2021 року його відзначали національною премією "Високі стандарти журналістики" у номінації "За сталий, якісний медійний проєкт/продукт". Раніше Сергій Сидоренко працював у газеті "Коммерсант-Україна". Фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе за 2022 рік.

Лавреата Премії традиційно оголосять у Києві 21 травня, у день народження Георгія Ґонґадзе. Переможець отримує статуетку та грошову винагороду в розмірі 100 тис. грн.

Премію імені Георгія Ґонґадзе заснували PEN Ukraine у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-школи, та виданням "Українська правда".

Мета премії — підтримати тих журналістів, які не бояться викликів, здатні знаходити інноваційні способи доносити інформацію, відкривають нові можливості для цілого медіасередовища і спроможні створювати сталість у тому, що роблять.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.