Помер останній із прокурорів Нюрнберзького процесу Бенджамін Ференц

На 104 році життя помер останній із прокурорів Нюрнберзького процесу Бенджамін Ференц

Про це повідомляє Меморіальний музей Голокосту у США.

"Меморіальний музей Голокосту в США глибоко оплакує смерть Бенджаміна Ференца, прокурора Нюрнберга та захисника жертв Голокосту, піонера в галузі міжнародного кримінального правосуддя та лауреата найвищої нагороди музею — премії Елі Візеля. Музей віддав належне винятковому лідерству та наполегливості, які пан Ференц продемонстрував у своєму неухильному прагненні притягнути до відповідальності та відшкодувати збитки жертвам геноциду та інших пов'язаних з ним міжнародних злочинів", — йдеться у повідомленні.

У музеї зазначили, що у грудні 2022 року Конгрес вручив Ференцу найвищу нагороду — золотою медаллю Конгресу "за роботу всього його життя у прагненні до глобальної справедливості".

Процес у Нюрнберзі продовжувався з листопада 1945 року до жовтня 1946-го під керівництвом міжнародного військового трибуналу. До нього входили вісім суддів із чотирьох країн антигітлерівської коаліції, а також чотири головні прокурори. Ференц у команді обвинувачів займався слідством.

У 27-річному віці, не маючи досвіду участі в судових процесах, Ференц виступав як головний обвинувач на процесі у справі "Айнзатцгруппен" у Нюрнберзькому процесі. Він досяг винесення обвинувальних вироків усім 22 підсудним, включаючи 20 нацистських чиновників, визнаних винними у вбивстві більше мільйона людей — переважно євреїв.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.