На Київщині створять новий музей Марії Примаченко

У Києві презентували 3D-проєкт майбутнього музею Марії Примаченко в її рідному селі Болотня Київської області

Про це повідомляє "Укрінформ".

"Це не просто музей - це мистецький комплекс, куди можна буде приїхати та пожити. Там будуть номери, готуватимуть страви Марії, зокрема млинці, суп із цвітної капусти та варення. Також там проходитимуть різні заходи й майстер-класи", - сказала очільниця Maria Prymachenko Family Foundation Анастасія Примаченко.

За задумом архітекторки Вікторії Якушиної, комплекс споруд метафорично відображатиме "шлях Марії" і будуватиметься у вигляді гриви - мотиву, який мисткиня часто втілювала у своїх картинах.

Також очільниця фонду додала, що частину грошей на втілення проєкту планують зібрати на фандрейзинговій платформі "ukrainianbeasts", однак вже тривають пошуки партнерів для фінансування побудови музею.

"Першим нашим кроком був продаж картини на аукціоні у Венеції у межах Бієнале. Ми продали роботу на аукціоні за 110 тис. євро. І завдяки цьому першому внеску розпочинаємо роботу", - зазначила Примаченко.

Вона підкреслила, що попри те, що с. Болотня знаходиться близько до кордону з білоруссю, від спорудження музею фонд не відмовиться. 

Нагадаємо, що історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині, де зберігалися картини Марії Примаченко, зруйнували війська рф 25 лютого 2022 року. Роботи мисткині вдалося врятувати.

Марія Примаченко — українська народна художниця в жанрі "наївного мистецтва", лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.