IN MEMORIAM: Помер іконописець і колекціонер Тарас Лозинський

У Львові на 64-му році життя помер колекціонер, меценат, іконописець, реставратор Тарас Лозинський

Про це повідомили в Інституті колекціонерства.

Тарас Лозинський народився 28 березня 1959 року у Львові. Закінчив економічний факультет Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1981, нині Українська академія друкарства).

У 1987-2001 роках працював реставратором, викладав в Іконописній школі Українського католицького університету.

З 1989 року займається іконописом на склі, автор близько 800-та робіт. Мав персональна виставка у Львові (2013, 2019). Був членом наглядової ради Львівської національної академії мистецтв, співзасновником та заступником директора (2003) Львівського Інституту колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ, член Наукового товариства ім. Шевченка.

Був куратором мистецьких видань ("Іван Гречко" (2006), "Михайло Бойчук" (2010)[6], "Анатоль Петрицький" (2012), "Українське мистецтво XV — ХХ ст." (2007, 2008) тощо.

Батько іконописця, художника та громадського діяча Остапа Лозинського, який помер 6 січня 2021 року.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.