На Полтавщині демонтують пам’ятник Горькому

У селі Загребелля Чорнухинської селищної ради депутати проголосували за демонтаж пам’ятника російському письменнику Максиму Горькому

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив регіональний представник Інституту національної пам'яті України Олег Пустовгар.

Пам'ятник російському поетові Максимові Горькому знаходиться у селі Загребелля Лубенського району. Його демонтаж ініціювали УІНП та громадська організація "Декомунізація. Україна". За таке рішення проголосували депутати Чорнухинської селищної ради, тому згодом комунальники мають демонтувати погруддя російському діячеві. Пам'ятник зберігатимуть за відповідними умовами, а на звільненій території виконають благоустрій.

"Цей російський письменник — ворог української незалежної державності. Горькому належить гасло: "Если враг не сдаётся, – его уничтожают". Його широко використовували в СРСР під час проведення терористичної політики, а зараз воно на озброєнні сучасної путінської імперіалістичної росії. У 1926-1927 роках Горький був одним із співтворців наклепницької кампанії, спрямованої проти видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри", — зазначив він. 

Максим Горький родом з Нижнього Новгорода. Він був членом російської більшовицької партії та одним із  ідеологів комуністичного режиму. У 1934–1936 роках російський діяч став головою Спілки письменників СРСР. Також Максим Горький не визнавав української мови, називав її "украинским наречием" та схвалював створення сталінських таборів ГУЛАГ.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.