На горі Монастир вшанували пам'ять воїнів УПА

На горі Монастир вшанували пам'ять 64-х воїнів УПА, заблих в бою з військами радянського НКВД 2-3 березня 1945 року

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив Святослав Шеремета, Голова комісії культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради.
"Переконаний, що гора Монастир стане місцем пам'яті , яке символізуватиме боротьбу народів проти комуністично-кремлівського тоталітарного режиму, наступником та послідовником якого є путінська московія", - зазначив Святослав Шеремета.
Нагадаємо, що меморіальна дошка на горі Монастир біля Верхрати була сплюндрована ще у 2015 році та неодноразово ставала об'єктом актів вандалізму. На могилі знаходився напис: "Загинули в боротьбі за Україну", затверджений покійним секретарем Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам'ятнику були розміщені імена та прізвища, дати народження похоронених без жодних військових звань і символіки.

Восени 2020 року польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, проте із неї зник надпис і прізвища та імена бійців УПА. На необхідності повернути імена на надгробну плиту наполіг Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Хто похований на горі Монастир?

Тоді ж Український інститут національної пам'яті закликав польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам'яті і відновити імена воїнів УПА на пам'ятнику на горі Монастир.

Проте, як бачимо, досі перелік загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир так і не відновили. 
 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.