АНОНС: Свято нагородження Премією «За збереження історичної пам’яті» імені Леся Танюка

Захід відбудеться 3 квітня о 17:00 у Центрі Леся Курбаса

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Громадською організацією "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса", Національним Центром Театрального Мистецтва ім. Леся Курбаса, видавництвом "Дух і Літера".

Вона присуджується щороку авторам (літераторам, митцям,режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям, ), незалежно від місця проживання, за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції. Лауреат Премії імені Леся Танюка отримає: відзнаку - символ нагороди (худ. С. Маслобойщиков; тритомник Леся Танюка (обрані твори) плюс книжкову нагороду від видавництва "Дух і Літера".

Кандидатів на Премію висувають члени журі у складі:

Корнієнко Неллі – мистецтвознавець, соціолог художньої культури, культуролог, синергетик, доктор мистецтвознавства, академік НАМУ, засновник і генеральний директор НЦТМ ім. Леся Курбаса.

Моркляник Богдан – Перший заступник Голови Правління "Меморіалу", громадський діяч, доктор технічних наук.

Баланюк Юрій – заступник Голови Правління "Меморіалу", Голова Національного агентства кваліфікацій.

Фінберг Леонід – директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва "Дух і Літера" НаУКМА.

Маслобойщиков Сергій – графік, сценограф, режисер театру і кіно.

Самолевська Ольга - кінорежисер-документаліст, сценарист і поет. Лауреат міжнародних та національних кінофестивалів.

Буковський Сергій – кінорежисер, Лауреат Національної премії України ім.Тараса Шевченка, Народний артист України.

Стяжкіна Олена - письменник, публіцист, доктор історичних наук.

Куликов Андрій – журналіст, редактор, радіоведучий, телеведучий, актор, медіа-експерт.

Крижанівський Володимир – політик і дипломат, Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ, Експерт Програми сприяння Парламенту.

Казарин Володимир - доктор філологічних наук, професор, ректор Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського.

Тримбач Сергій – кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Чинний голова Національної спілки кінематографістів. Лауреат Державної премії України ім.. О.Довженка.

Чернілевський Станіслав – поет, письменник, кінорежисер, сценарист, педагог.

Танюк Оксана – (секретар Премії) – мистецтвознавець, письменник, драматург.

Вхід на подію вільний!

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.