IN MEMORIAM: під Бахмутом загинув культоролог Євген Гулевич

Редактора та перекладача Євгена Гулевича вважали зниклим безвісти – звʼязок із ним втратили під Бахмутом ще 31 грудня 2022 року

29 березня у Facebook музикант Юрій Хвостов повідомив про його загибель.

"Від учора ми можемо говорити про це доконано, маючи офіційне підтвердження. Досі зберігалася крихітна, але чіпка надія, що страшна новина "зник безвісти при виконанні бойового завдання", яка надійшла нам на сампочатку цього року, не остаточна", – написав він.

Євген Гулевич – автор, редактор, перекладач, культурний менеджер та магістр культурології.

У період із 2010 по 2015 роки був директором Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка

Переклав роман Рея Бредбері "Щось лихе насуває". Став головним редактором українського видання "Світовий атлас вуличного мистецтва і графіті" Рафаеля Шактера.

У 2019 році Євген був співтворцем масштабного виставкового проєкту "Ангели", для якого писав мистецтвознавчі статті і проводив фахові консультації.

У 2021 році був співкуратором міжнародної міждисциплінарної (не)резиденції "Суміжність" – трансдисциплінарної резиденції для художників і дослідників, які працюють із технологіями, новими медіа та громадськими місцями.

Під час свого останнього перебування у Львові, на реабілітації, Євген Гулевич взяв участь у часині проєкту "Місця в зміні" – розмові-перформансі "Сад окопів" про досвід творення місць на фронтовій території.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.