IN MEMORIAM: під Бахмутом загинув культоролог Євген Гулевич

Редактора та перекладача Євгена Гулевича вважали зниклим безвісти – звʼязок із ним втратили під Бахмутом ще 31 грудня 2022 року

29 березня у Facebook музикант Юрій Хвостов повідомив про його загибель.

"Від учора ми можемо говорити про це доконано, маючи офіційне підтвердження. Досі зберігалася крихітна, але чіпка надія, що страшна новина "зник безвісти при виконанні бойового завдання", яка надійшла нам на сампочатку цього року, не остаточна", – написав він.

Євген Гулевич – автор, редактор, перекладач, культурний менеджер та магістр культурології.

У період із 2010 по 2015 роки був директором Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка

Переклав роман Рея Бредбері "Щось лихе насуває". Став головним редактором українського видання "Світовий атлас вуличного мистецтва і графіті" Рафаеля Шактера.

У 2019 році Євген був співтворцем масштабного виставкового проєкту "Ангели", для якого писав мистецтвознавчі статті і проводив фахові консультації.

У 2021 році був співкуратором міжнародної міждисциплінарної (не)резиденції "Суміжність" – трансдисциплінарної резиденції для художників і дослідників, які працюють із технологіями, новими медіа та громадськими місцями.

Під час свого останнього перебування у Львові, на реабілітації, Євген Гулевич взяв участь у часині проєкту "Місця в зміні" – розмові-перформансі "Сад окопів" про досвід творення місць на фронтовій території.

 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.