АНОНС: Публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського

Публічна лекція «Невідомий Микола Міхновський: депутат, бізнесмен, борець за український Патріархат» відбудеться 30 березня о 18:00 у змішаному форматі: офлайн та онлайн

Про це повідомляє Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Миколу Міхновського переважно знають як автора програми Революційної української партії під назвою "Самостійна Україна". Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність. У публічній лекції, яку організовують Український інститут національної памʼяті та Національний Музей Революції Гідності, дослідник Міхновського Юрій Юзич розповість менш відомі, але не менш цікаві грані цієї постаті.

Лектор – Юрій Юзич, історик, співавтор книги про Миколу Міхновського, майор Збройних сил України.

Модераторка: Тетяна Бойко, головна спеціалістка відділу організації заходів Українського інституту національної пам'яті.

Подія присвячена 150-річчю від дня народження Миколи Міхновського.

Лектор розповість про:

- політичну діяльність Миколи Міхновського;

- підприємницьку діяльність: Міхновський був одним із ініціаторів першого українського банку у Харкові та інвестував у проукраїнських бізнесменів на Донбасі;

- Міхновського і віру: він одним із перших почав публічно підіймати питання необхідності відновлення українського Патріархату.

Вхід за попередньою реєстрацією: http://surl.li/ftgpc (кількість місць обмежена).

Публічна лекція відбудеться офлайн в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Захід також транслюватиметься на сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Контактний телефон: +38(067)9611662 Тетяна Бойко

31 березня 1873 року в селі Турівка на Згурівщині (зараз це Київська область) у родині сільського священника народився адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку XX століття Микола Міхновський. Він став автором програмного документа Братства тарасівців "Кредо молодого українця" та брошури "Самостійна Україна".

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько, Іван Міхновський, богослужіння правив українською, знав думи та українські пісні, яких навчив сина.
Саме Микола Міхновський у свій час відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму "Самостійна Україна".

1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав маніфест "10 заповідей УНП". Видавав українські часописи.

Він одним з перших почав відстоювати ідею формування українських збройних сил. На початку національно-визвольних змагань 1917–1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Хмельницького.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.