У Росії хочуть перейменувати Волгоград на Сталінград

У російському Волгограді упродовж тижня проведуть опитування - чи проводити референдум щодо перейменування міста на Сталінград

Про це повідомляють низка російських ЗМІ.

"З сьогоднішнього дня ініціативні групи працюватимуть у районах міста [Волгограда] – вивчатимуть громадську думку. Сьогодні у нас поки що один район – Дзержинський. Завтра у трьох районах працюватимуть групи. І так до кінця тижня", — повідомив голова Волгоградської міської ради ветеранів Олександр Струков.

Він додав, що вивчення громадської думки щодо перейменування міста відбуватиметься у форматі зустрічей із громадськими організаціями. Так, 27 березня плануються збори понад 100 осіб.

Раніше з ініціативою "повернути місту-героєві історичне ім'я" виступили волгоградські ветерани. У відповідь на їхнє прохання губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров оголосив про створення громадської ради щодо попереднього вивчення думки населення про перейменування міста на Сталінград. Було сказано, що за підсумками роботи ради прийматиметься питання про винесення питання на референдум.

У лютому ВЦВГД провів опитування про повернення Волгограду історичної назви. Результати опитування показали, що жителі міста скоріше не підтримують цієї ініціативи (67%). Пізніше речник президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що в Кремлі не ведеться обговорення перейменування Волгограда в Сталінград. 

З 1589-го по 1925 рік місто називалося Царицином, потім було перейменовано на Сталінград, а в 1961 році стало називатися Волгоградом. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.