У Києві вулицю Льва Толстого перейменували на Гетьмана Павла Скоропадського

Київрада перейменувала ще 16 вулиць та проспектів столиці, назви яких пов'язані з Росією чи радянським минулим

Про це повідомив історик, голова експертної топонімічної комісії м. Києва Олександр Алфьоров.

"Нарешті в Столиці є три великі та важливі для нашої історії вулиці: Грушевського, Петлюри та Скоропадського. Саме це і є державницька позиція – об'єднати та гідно вшанувати постаті, які боролись за Україну. Не протиставляти їх один-одному, а гідно вшанувати! Одночасно, це перейменування демонструє шанобливу повагу спадкоємців, адже 15 травня ми відзначатимемо 150 річницю з дня народження Павла Скоропадського!", - написав у своєму дописі Олександр Алфьоров.

Сама ж площа Льва Толстого була перейменована на площу Українських Героїв. Крім того, в Києві з'явився проспект Леоніда Каденюка та Георгія Нарбута.

"Я дуже сподіваюсь, що інші українські міста візьмуть за зразок справу з перейменувань у Києві. Так, саме наша комісія, визначила відкидати постсовєтську сірому- всі от ті "П.Полуботка", "Д.Галицького". Ми визначили, що в назвах вулиць має бути і титулатура – гетьман, князь. Бо це підсвідомо формує у громадян відчуття глибини нашої історії. Назви наших вулиць мають вертикально маркувати нашу ідентичність", - зазначив історик.

Зокрема, нові назви отримали:

Шевченківський район:

  • вулиця Льва Толстого – вулиця Гетьмана Павла Скоропадського;
  • площа Льва Толстого – площа Українських Героїв;
  • вулиця Сім'ї Хохлових – вулиця Ґарета Джонса.

Подільський район:

  • вулиця Тагільська – вулиця Оксани Мешко.

Дніпровський район:

  • проспект Юрія Гагаріна – проспект Леоніда Каденюка;
  • проспект Визволителів – проспект Георгія Нарбута;
  • бульвар Перова – проспект Воскресенський.

Голосіївський район:

  • вулиця Москвіна та провулок Москвіна – вулиця Івана Фірцака та провулок Івана Фірцака відповідно;
  • вулиця Столєтова – вулиця Уласа Самчука;
  • вулиця П'ятигорська – вулиця Альпійська;
  • вулиця Маршальська – вулиця Галини Севрук.

Деснянський район:

  • вулиця Космонавта Волкова – вулиця Космонавта Поповича;
  • вулиця Марини Цвєтаєвої – вулиця Олександри Екстер.

Печерський район:

  • вулиця Добролюбова – вулиця Володимира Короткевича.

Солом'янський район:

  • вулиця Суздальська – вулиця Олекси Гірника.
 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.