Окупанти перейменували Олешки на Цюрупинськ

Місто Олешки на Херсонщині російські окупанти перейменували на честь радянського діяча Олександра Цюрупи

Про це повідомляє низка російських інтернет-видань.

"У рамках відкату перейменувань скоєних після державного перевороту в Києві, місто Олешки в Херсонській області перейменоване в Цюрупинськ (назване на честь уродженця міста, голови Держплану СРСР та наркома зовнішньої торгівлі СРСР товариша Цюрупи – власне, він найвідоміший уродженець міста). Місто вже неодноразово змінювало назви - крім Олешки та Цюрупинськ, він так само носив назви Дніпровськ, Цюрупинське, Олешки)", - йдеться у повідомленні.

Варто зазначити, що місто Олешки окупанти називають на свій лад – Альошкі. 

Під час радянської окупації в 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинське іменем радянського діяча Олександра Цюрупи - ініціатора введеня в державі продовольчої диктатури (введена декретом ВЦВК від 13 травня 1918), одного з організаторів продзагонів, авторв концепції п'ятирічок. Після 1956 року місто мало назву Цюрупинськ.

19 травня 2016 року в рамках виконання українського закону про декомунізацію місту повернено назву Олешки.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.