IN MEMORIAM: Помер скульптор та народний художник Іван Бровді

На Закарпатті пішов з життя відомий скульптор, народний художник Іван Бровді. Йому було 84 роки

Про це повідомив міський голова Мукачева Андрій Балога, передає Укрінформ.

"Сьогодні Мукачево втратило Почесного громадянина міста, народного художника України, скульптора Івана Васильовича Бровді. Тут він створив монументальні бронзові скульптури, які є окрасою міста, - скульптурна група Кирило і Мефодій, Рік біди і випробувань, Мадонна, пам'ятники Василю Турянчику, Сажотрусу Берті-бачі, Ромові-господарнику. Це далеко неповний перелік спадку Івана Васильовича"", - зазначив Балога.

Ще одна візитівка Бровді, за якими його впізнають туристи, що приїжджають на Закарпаття, - це пам'ятник Сині та Виру, героям легенди про Синеверське озеро.

Іван Бровді був представником Закарпатської школи живопису, учень корифеїв школи Бокшая, Коцки, Манайла та Контратовича.

Іван Васильович Бровді народився 2 червня 1939 року в селі Онок Виноградівського району на Закарпатті. Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Найбільших успіхів досяг у декоративно-монументальній скульптурі та станковому живописі.

Твори Івана Бровді зберігаються в українських музеях, його скульптур найбільше на Закарпатті, у місті Мукачево, де жив та творив художник. Також роботи Бровді зберігаються в приватних колекціях у Ізраїлі, США, Канаді, Німеччині, Італії, Австрії, Словаччині, Польші, Австралії та росії.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.