АНОНС: У Національному музеї історії України відкривається виставка зброї та спорядження

14 березня 2023 року, в День українського добровольця, в Національному музеї історії України відкриється виставка «През шаблі маєм права!» про історію зброї та військового спорядження на території України від прадавніх часів до сьогодні

Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного музею історії України.

Унікальна колекція зброї у музеї почала формуватися ще за часів його заснування на зламі ХІХ та ХХ століть. У зібранні представлено озброєння від палеоліту до сучасності. Виставка показує еволюцію українського озброєння та вплив на неї зброярських традицій сусідніх країн.

Застосування іноземної зброї українським військом є радше традиційним явищем. Адже імпорт зброї був властивим практично для усіх періодів української історії. Козацьке військо було добре знайомим із західноєвропейським, польським, турецьким, московським озброєнням та обладунками.

А за часів українських національно-визвольних змагань ХХ ст. армія УНР, УГА та УПА використовували австро-угорські, російські, німецькі, радянські та інші зразки озброєнь. Це була як зброя союзників, так і трофейна – відвойована у ворогів.

Частина виставки присвячена результатам досліджень поля битви під Кумейками, де у грудні 1637 року зійшлися козацько-селянські війська під проводом Павла Бута та коронна армія Речі Посполитої.

Археологічна експедиція Національного музею історії України під керівництвом Сергія Діденка у 2022 році виявила на місці бою деталі військового спорядження, зразки боєприпасів, монети, ремісничі та господарські знаряддя. Частину цих знахідок можна буде побачити на виставці.

Відкриття виставки у День українського добровольця невипадкове. Адже найбільш важлива для нас складова цього проєкту присвячена нашим колегам-музейникам, які захищають свободу України на фронті або рятують людей на передовій.

Урочисте відкриття виставки "През шаблі маєм права!" відбудеться 14 березня, у вівторок. Початок о 15:00.

Виставка триватиме до кінця року з можливістю продовження.

Телефон для ЗМІ: (093) 835 16 96

Вхід на відкриття виставки вільний.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Телефон для довідок – (044) 278-48-64.


Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.
 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.