Скільки вулиць декомунізували та дерусифікували у Києві

Загалом від 2014 року у столиці було перейменовано близько 500 вулиць, чимало з них — упродовж 2022-го

Про це йдеться на сайті texty.org.ua.

Дерусифікація і, як наслідок, українізація символічного простору наповнює топоніми Києва правильними сенсами. 

Проспект Воззʼєднання (Радянський Союз протиставляв ідею воззʼєдання України у складі РФ ідеї Української Незалежності) тепер названо проспектом Соборності. 

Повʼязані з Росією топоніми на зразок Магнітогорського й Таганрогського провулків, вулиць Орловської, Псковської, Байкальської, Волзької, Новоросійської перейменовано на Херсонський та Скадовський провулки й Олешківську, Почаївську, Мелітопольську, Чернігівську вулиці.

Вулиця Колективізації перейменували на честь американського історика, українознавця Джеймса Мейса, завдяки якому світ дізнався про Голодомор 1932-33 рр.

У топоніміці відновлено памʼять про українську історію, культуру й науку.

У назвах київських вулиць також увічнено імена Героїв сучасності, які загинули у війні проти Росії: Максима Левіна, Олександра Махова, Юлії Здановської, Романа Ратушного, Володимира Брожка, Дениса Антіпова, Юрія Поправки, Сергія Берегового та інших. 

Деякі вулиці здобули європейські назви. Пітерська вулиця змінила назву на Лондонську, зʼявилися Німецька, Брюссельська й Португальська вулиці, а також Паризький і Фінський провулки, вулиці Декарта, Байрона, Чапека, Голди Меїр, Джона Маккейна, Вацлава Гавела та інших видатних діячів і друзів України.

Вулиця Грозненська стала Ічкерівською, колишню Іскрівську назвали іменем Джохара Дудаєва, лідера чеченського визвольного руху 1990-х років і першого президента Чеченської Республіки Ічкерія.

З повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у брошурі від КМДА.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.