IN MEMORIAM: Помер історик Марко Бойцун

На 72 році життя у Лондоні відійшов у вічність британський економіст і політолог українського походження Марко Бойцун

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив історик Андрій Здоров.

Марко Бойцун народився в Австралії в родині українських емігрантів. Його батько Роман Бойцун служив у батальйоні "Нахтігаль" та дивізії СС "Галичина".
Марко здобув ступінь доктора філософії в Йоркському університеті (Торонто). Ще під час навчання він захопися соціалістичними ідеями та став членом групи троцькістів та анархістів, куди входили також відомі згодом історики Іван-Павло Химка та Богдан Кравченко. Із цим пов'язана була й тема його дисертації "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880-1920", захищеної в 1985 році.
Там само в Канаді він долучився до комітетів захисту політв'язнів в СРСР та видання журналу "Діалог", гаслом якого було "За соціалізм і демократію в самостійній Україні".
Після 1991 року він неодноразово приїздив до України, курував проєкти з підготовки українських держслужбовців у галузі євроінтеграції. Тоді він вже викладав економіку в університеті Лондона.
Саме Марко зіграв головну роль у збиранні коштів на перше українське видання книги засновників українського комунізму Василя Шахрая та Сергія Мазлаха "До хвилі". До того книга виходила друком у Росії (1919) та США (1967 та 1970 англійською мовою). Без нього навряд чи наше видання побачило би світ.
В останні роки, вже відчуваючи важку хворобу, Марко повернувся до теми своєї дисертації. Зібравши нові дані та матеріали, він переробив та видав її як книгу "Робітничий рух і національне питання в Україні. 1880-1918", перша частина якої вийшла в 2017 р., а повністю книга - в 2021 році. 
До останніх днів Бойцун брав активну участь в компанії солідарності з Україною Ukraine Socialist Solidarity Campaign.
 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.