АНОНС: Археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення»

14 лютого об 14:00 відбудеться археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» в МВЦ Музею історії міста Києва

Цикл захопллючих лекцій про археологію. Починаючи від історії ранніх словʼян до питань повернення культурної спадщини, вкраденої країною-агресором. Найцікавіші та найгостріші темам археології. Стати слухачем лекції зможе кожен бажаючий, цікаво буде, як новачкам, що уявляють собі професію археолога, як постійнй пригоди Індіана Джонса, так і дотичним до науки.
Відкриватиме археологічний лекторій Євген Синиця — досвідчений публічний лектор та популяризатор археології, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка археологів України".
Тема першої лекції: Буденність ранніх слов'ян.
Найчастіше про ранніх слов'ян оповідають як про звитяжців-завойовників, які на самому початку Середньовіччя підкорили величезні обшири Центральної Європи та Балкан. Але насправді, дякуючи археологічним дослідженням, ми набагато більше знаємо про щоденне життя слов'ян, аніж про їхню вправність на полі бою.

Поговоримо про те, як облаштовували оселі, у що вбиралися, що їли і як то готували тощо. А виставка "Made in Kyiv. Археологія повсякдення", в просторі якої відбуватиметься лекція, допоможе краще зрозуміти, який технологічний стрибок відбувся на зламі раннього Середньовіччя та князівських часів, буденне життя, яких представлено на виставці.
КОЛИ: 11 лютого, 14:00
ЩО: Лекція археолога Євгена Синиці. Буденність ранніх слов'ян
ВАРТІСТЬ: вхідний квиток на виставку "Made in Kyiv. Археологія повсякдення" (70/40 грн)
РЕЄСТРАЦІЯ: тут
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.