АНОНС: Археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення»

14 лютого об 14:00 відбудеться археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» в МВЦ Музею історії міста Києва

Цикл захопллючих лекцій про археологію. Починаючи від історії ранніх словʼян до питань повернення культурної спадщини, вкраденої країною-агресором. Найцікавіші та найгостріші темам археології. Стати слухачем лекції зможе кожен бажаючий, цікаво буде, як новачкам, що уявляють собі професію археолога, як постійнй пригоди Індіана Джонса, так і дотичним до науки.
Відкриватиме археологічний лекторій Євген Синиця — досвідчений публічний лектор та популяризатор археології, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка археологів України".
Тема першої лекції: Буденність ранніх слов'ян.
Найчастіше про ранніх слов'ян оповідають як про звитяжців-завойовників, які на самому початку Середньовіччя підкорили величезні обшири Центральної Європи та Балкан. Але насправді, дякуючи археологічним дослідженням, ми набагато більше знаємо про щоденне життя слов'ян, аніж про їхню вправність на полі бою.

Поговоримо про те, як облаштовували оселі, у що вбиралися, що їли і як то готували тощо. А виставка "Made in Kyiv. Археологія повсякдення", в просторі якої відбуватиметься лекція, допоможе краще зрозуміти, який технологічний стрибок відбувся на зламі раннього Середньовіччя та князівських часів, буденне життя, яких представлено на виставці.
КОЛИ: 11 лютого, 14:00
ЩО: Лекція археолога Євгена Синиці. Буденність ранніх слов'ян
ВАРТІСТЬ: вхідний квиток на виставку "Made in Kyiv. Археологія повсякдення" (70/40 грн)
РЕЄСТРАЦІЯ: тут
 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.