IN MEMORIAM: помер історик-медієвіст Леонід Войтович

На 72 році життя перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича

Про це написав у Facebook історик Олександр Алфьоров. 

"Перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича. Його унікальне дослідження про наших князів - брама до історії середньовічної України-Руси. Історична наука втратила великого подвижника у час війни за історичний Спадок Руси. Вічна пам'ять", - написав Алфьоров.

Леонтій Войтович народився 16 травня 1951 року в Єманжелінську, Челябінська область, РСФСР. 1972 року закінчив механіко-машинобудівний факультет Львівського політехнічного інституту. 

Історичними дослідженнями почав займатися з 1981 року під керівництвом доктора історичних наук Ярослава Ісаєвича. 1994-го захистив кандидатську дисертацію "Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у 12—16 століттях". 2001 — захистив докторську дисертацію "Князівські династії Східної Європи (кінець 9 — початок 16 століття): склад, суспільна і політична роль". Від 1995 — старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (за сумісництвом).

Сфера наукових інтересів Леоніда Войтовича: генеалогія правлячих династій, політична і військова історія Центрально-Східної Європи в середніх віках. Автор понад 600 праць з військової та політичної історії, в тому числі 28 монографій.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.