IN MEMORIAM: помер історик-медієвіст Леонід Войтович

На 72 році життя перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича

Про це написав у Facebook історик Олександр Алфьоров. 

"Перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича. Його унікальне дослідження про наших князів - брама до історії середньовічної України-Руси. Історична наука втратила великого подвижника у час війни за історичний Спадок Руси. Вічна пам'ять", - написав Алфьоров.

Леонтій Войтович народився 16 травня 1951 року в Єманжелінську, Челябінська область, РСФСР. 1972 року закінчив механіко-машинобудівний факультет Львівського політехнічного інституту. 

Історичними дослідженнями почав займатися з 1981 року під керівництвом доктора історичних наук Ярослава Ісаєвича. 1994-го захистив кандидатську дисертацію "Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у 12—16 століттях". 2001 — захистив докторську дисертацію "Князівські династії Східної Європи (кінець 9 — початок 16 століття): склад, суспільна і політична роль". Від 1995 — старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (за сумісництвом).

Сфера наукових інтересів Леоніда Войтовича: генеалогія правлячих династій, політична і військова історія Центрально-Східної Європи в середніх віках. Автор понад 600 праць з військової та політичної історії, в тому числі 28 монографій.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.