IN MEMORIAM: помер історик-медієвіст Леонід Войтович

На 72 році життя перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича

Про це написав у Facebook історик Олександр Алфьоров. 

"Перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича. Його унікальне дослідження про наших князів - брама до історії середньовічної України-Руси. Історична наука втратила великого подвижника у час війни за історичний Спадок Руси. Вічна пам'ять", - написав Алфьоров.

Леонтій Войтович народився 16 травня 1951 року в Єманжелінську, Челябінська область, РСФСР. 1972 року закінчив механіко-машинобудівний факультет Львівського політехнічного інституту. 

Історичними дослідженнями почав займатися з 1981 року під керівництвом доктора історичних наук Ярослава Ісаєвича. 1994-го захистив кандидатську дисертацію "Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у 12—16 століттях". 2001 — захистив докторську дисертацію "Князівські династії Східної Європи (кінець 9 — початок 16 століття): склад, суспільна і політична роль". Від 1995 — старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (за сумісництвом).

Сфера наукових інтересів Леоніда Войтовича: генеалогія правлячих династій, політична і військова історія Центрально-Східної Європи в середніх віках. Автор понад 600 праць з військової та політичної історії, в тому числі 28 монографій.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.