У Харкові перейменують 18 топонімів, пов'язаних з Росією

У Харкові стартував процес очищення топонічного простору від російських маркерів. Депутати одностайно на сесії Харківської міської ради підтримали перейменування 18 топонімів

Про це повідомили на Facebook сторінці УІНП Харків.
Депутати ухвалили рішення про перейменування одностайно. Відтак, згідно з рішенням Харківської міськради провулок Брянський став вулицею Холодноярською, яка водночас відсилає до славетної 93 бригади "Холодний Яр" і подій Української революції.
Топонімічний ансамбль разом з проспектом Героїв Харкова, майданом і станцією метро Захисників України, Холодноярською доповнює Тероборонівська.
Топоніми Бучанський, Ірпінська, Гостомельська і Волноваський створюють топонімічний ансамбль на честь міст-героїв російсько-української війни.
Відновлено й кілька історичних назв: Пушкарний, Кузінська, Ірининська, Петропавлівська.
Поетичним видається топонімічний дует вулиць Лісової Пісні і Лесі Українки.
Повний список:
пров. Брянський - вул. Холодноярська;
вул. Кабардинська - вул. Лісової пісні;
вул. Московська - вул. Ірпінська;
вул. Північнокавказька - вул. Гостомельська;
в'їзд Північнокавказький - в'їзд Бучанський;
вул. Революції 1905 року - вул. Кузінська;
узвіз Революції 1905 року - узвіз Кузінський ;
вул. Рязанська -вул. Ірининська;
пров. Середньоуральський - пров. Пушкарний;
пров. Старомосковський - вул. Тероборонівська;
вул. Сусаніна Івана - вул. Каяльська;
пров. Сусаіна Івана - пров. Студеноцький;
вул. Челюскінців - вул. Петропавлівська;
вул. Маломосковська - вул. Козацької Слави;
в'їзд Московський - в'їзд Волноваський;
вул. Новомосковська - вул. Червоної Калини;
вул. Середньоуральська- Пушкарна;
в'їзд Середньоуральський - Пушкарний.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.