У Харкові перейменують 18 топонімів, пов'язаних з Росією

У Харкові стартував процес очищення топонічного простору від російських маркерів. Депутати одностайно на сесії Харківської міської ради підтримали перейменування 18 топонімів

Про це повідомили на Facebook сторінці УІНП Харків.
Депутати ухвалили рішення про перейменування одностайно. Відтак, згідно з рішенням Харківської міськради провулок Брянський став вулицею Холодноярською, яка водночас відсилає до славетної 93 бригади "Холодний Яр" і подій Української революції.
Топонімічний ансамбль разом з проспектом Героїв Харкова, майданом і станцією метро Захисників України, Холодноярською доповнює Тероборонівська.
Топоніми Бучанський, Ірпінська, Гостомельська і Волноваський створюють топонімічний ансамбль на честь міст-героїв російсько-української війни.
Відновлено й кілька історичних назв: Пушкарний, Кузінська, Ірининська, Петропавлівська.
Поетичним видається топонімічний дует вулиць Лісової Пісні і Лесі Українки.
Повний список:
пров. Брянський - вул. Холодноярська;
вул. Кабардинська - вул. Лісової пісні;
вул. Московська - вул. Ірпінська;
вул. Північнокавказька - вул. Гостомельська;
в'їзд Північнокавказький - в'їзд Бучанський;
вул. Революції 1905 року - вул. Кузінська;
узвіз Революції 1905 року - узвіз Кузінський ;
вул. Рязанська -вул. Ірининська;
пров. Середньоуральський - пров. Пушкарний;
пров. Старомосковський - вул. Тероборонівська;
вул. Сусаніна Івана - вул. Каяльська;
пров. Сусаіна Івана - пров. Студеноцький;
вул. Челюскінців - вул. Петропавлівська;
вул. Маломосковська - вул. Козацької Слави;
в'їзд Московський - в'їзд Волноваський;
вул. Новомосковська - вул. Червоної Калини;
вул. Середньоуральська- Пушкарна;
в'їзд Середньоуральський - Пушкарний.
 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.