У Харкові перейменують 18 топонімів, пов'язаних з Росією

У Харкові стартував процес очищення топонічного простору від російських маркерів. Депутати одностайно на сесії Харківської міської ради підтримали перейменування 18 топонімів

Про це повідомили на Facebook сторінці УІНП Харків.
Депутати ухвалили рішення про перейменування одностайно. Відтак, згідно з рішенням Харківської міськради провулок Брянський став вулицею Холодноярською, яка водночас відсилає до славетної 93 бригади "Холодний Яр" і подій Української революції.
Топонімічний ансамбль разом з проспектом Героїв Харкова, майданом і станцією метро Захисників України, Холодноярською доповнює Тероборонівська.
Топоніми Бучанський, Ірпінська, Гостомельська і Волноваський створюють топонімічний ансамбль на честь міст-героїв російсько-української війни.
Відновлено й кілька історичних назв: Пушкарний, Кузінська, Ірининська, Петропавлівська.
Поетичним видається топонімічний дует вулиць Лісової Пісні і Лесі Українки.
Повний список:
пров. Брянський - вул. Холодноярська;
вул. Кабардинська - вул. Лісової пісні;
вул. Московська - вул. Ірпінська;
вул. Північнокавказька - вул. Гостомельська;
в'їзд Північнокавказький - в'їзд Бучанський;
вул. Революції 1905 року - вул. Кузінська;
узвіз Революції 1905 року - узвіз Кузінський ;
вул. Рязанська -вул. Ірининська;
пров. Середньоуральський - пров. Пушкарний;
пров. Старомосковський - вул. Тероборонівська;
вул. Сусаніна Івана - вул. Каяльська;
пров. Сусаіна Івана - пров. Студеноцький;
вул. Челюскінців - вул. Петропавлівська;
вул. Маломосковська - вул. Козацької Слави;
в'їзд Московський - в'їзд Волноваський;
вул. Новомосковська - вул. Червоної Калини;
вул. Середньоуральська- Пушкарна;
в'їзд Середньоуральський - Пушкарний.
 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.