Спецпроект

У Гуті-Пеняцькій вшанували пам'ять жертв трагедії 1944 року

26 лютого відбулися урочистості з нагоди 79-х роковин вбивства поляків у селі Гута Пеняцька

Про це повідомило Генеральне Констульство РП у Львові.
У вшануванні біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині взяли участь представники польської та української влади, а також поляки із Львівського консульського округу. У зв'язку з триваючими бойовими діями, цьогорічні вшанування мали обмежений характер.
28 лютого 1944 року за наказом німецьких окупаційних військ один із батальйонів 4-го поліцейського полку СС, що складався з українських вояків, провів у Гуті Пеняцькій операцію пацифікації польського цивільного населення. В результаті загинуло близько 850 осіб, а близько 160 особам вдалося врятуватися.
Ті, хто вижив у Гуті Пеняцькій, їхні сім'ї, а також ті, хто докладає зусиль для гідного вшанування пам'яті жертв злочину, об'єднуються в товариство "Гута Пеняцька".
У зв'язку з вторгненням Росії в Україну, цього року вперше представники товариства не були присутні на урочистостях. Члени Товариства "Гута Пеняцька" молилися у Варшаві за душі вбитих у 1944 році та за перемогу України над російськими загарбниками у 2023 році.
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.