На Полтавщині демонтували погруддя генералу СРСР

У Хоролі на Полтавщині демонтували пам’ятник радянському військовому діячу Івану Третяку

Про це  у своїй сторінці на Facebook повідомив журналіст Олександр Рудоманов.
Іван Третяк (1923–2007) — герой Радянського Союзу, герой соціалістичної праці, обіймав керівні посади в комуністичній партії, командував військами. У 1976–1984 роках — командуючий військами Далекосхідного військового округу, у 1986–1987 роках — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор МО СРСР, у 1987–1991-му — заступник міністра оборони СРСР — головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.
1 вересня 1983 року саме Третяк віддав наказ знищити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії "Korean Air Lines", який відхилився від курсу. В результаті інциденту загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу.

Бронзовий бюст у Хоролі Третяка у Хоролі встановили у 1986 році.

Міська влада Хорола малп очистити простір міста від погруддя комуністичному злочинцю ще у 2016 році. Але замість виконання декомунізаційного закону, всупереч позиції Українського інституту національної пам'яті (УІНП) та ветеранських організацій АТО/ООС ввдалася до багаторічного саботажу. 

Відтак, лише після розпорядження Голови Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна  "Про демонтаж пам'ятника –погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області",  скандальне погруддя таки забрали. Після демонтажу погруддя планують перемістити до місцевого музею.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.