У Держархіві Швеції створили сторінку присвячену політичній історії України

Відтепер посилання на найважливіші документи, пов‘язані з Україною, можна знайти на окремій сторінці Держархіву Швеції

Про це повідомила у своїй сторінці у Facebook юристка Марина Траттнер.

У шведських архівах зберігається вражаюча кількість джерел, які стосуються політичної історії України. Зокрема, йдеться про дипломатичні документи та листування раннього модерного періоду, а також деякі унікальні та цінні карти того ж періоду. У цьому відношенні Швеція займає унікальне місце серед європейських країн. 

Той факт, що в Швеції зберігаються особливо важливі документи про Україну як націю та боротьбу України за волю, загалом пов'язаний з тим, що Шведська імперія та українське керівництво як протягом 17 століття, так і протягом 18 століття підробляли міцні дипломатичні зв'язки, створювали союзи та співпрацювали різними способами, щоб утвердити себе на міжнародній арені під час конфліктів і воєн. 

Велике значення під час дипломатичних переговорів мали також міжнародна торгівля та судноплавство. Переговори створили велику кількість листування та інших вихідних матеріалів, які неможливо знайти ніде в світі. Не в останню чергу це стосується періоду 1630–1730 років. 

Ці документи, безперечно, також мають велике джерельно-історичне значення для низки інших європейських країн, таких як Польща, Туреччина, Росія, країни Балтійського моря, Румунія та Молдова, а також для Швеції, але що робить їх особливо унікальними їхнє значення для досліджень, присвячених самоврядуванню та незалежності України. 

Національний архів Швеції також зберігає кілька томів, що належать до архіву Міністерства закордонних справ, які містять дипломатичні документи, що стосуються визнання колишніх радянських держав та їхнього самоврядування, а також джерела, що стосуються боротьби за незалежність Черкесії, Грузії, Трансільванії та інших країн.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.