НБУ вводить в обіг пам'ятну банкноту "Пам'ятаємо! Не пробачимо!"

23 лютого 2023 року Нацбанк презентував нову пам’ятну банкноту “ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!”, присвячену боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

"Ми не могли не відзначити цю дату, роковини повномасштабного вторгнення, цей драматичний, шокуючий та розстріляний рік нашого життя. Війну, яка триває для нас не рік і не десять, а сторіччя. Тому ми вирішили увічнити нашу спільну боротьбу на грошах. Сьогодні Нацбанк презентує пам'ятну банкноту, яку ми створили як нагадування про війну за незалежність і суверенітет України", - повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

Пам'ятна банкнота "Пам'ятаємо! Не пробачимо!" номіналом 20 гривень вводиться в обіг 23 лютого 2023 року.

Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

Зазначається, що вона має унікальний дизайн, виконаний вертикально. Створив дизайн цієї пам'ятної банкноти заслужений художник України Володимир Таран.

Тираж обмежений - 300 тисяч штук, (зокрема, з яких: 200 000 шт. - у сувенірній упаковці; 99,9 тис. шт. - у конвертах).

Пам'ятна банкнота є законним платіжним засобом та обов'язкова до приймання усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів.
Її тираж – 300 тисяч штук (зокрема, з яких: 200 000 шт. – у сувенірній упаковці; 99,9 тис. шт. – у конвертах).
Придбати пам'ятну банкноту "ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!" можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Банкноти з першої частини тиражу будуть доступні для купівлі, починаючи з 24 лютого 2023 року. Крім того, наприкінці березня банкнота надійде для реалізації до банків-дистриб'юторів.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.