"Укрзалізниця" розпочинає комплексну програму дерусифікації

"Укрзалізниця" розпочинає комплексу програму дерусифікації під назвою "Залізна українізація", розраховану на 3 роки

Про це йдеться на офіційному сайті Укрзалізниці. 

Метою програми є не зміна звичайних російських символів чи назв, а фундаментальна зміна Української залізниці. Процедура позбавлення від російського сліду розрахована на 2023-2025 роки. У компанії зазначають, що підготовку почали ще влітку 2022 року. Для цього зібрали всі технічні та юридичні проблеми, а також ті речі, які потрібно українізувати.

Загалом зміни будуть стосуватися наступного:

  • Назви залізниць;
  • Позначок кілометражу;
  • Сигнальних позначок.
  • А також радянських барельєфів і назв станцій.

Як приклад щодо назв, "Укрзалізниця" приводить Південну залізницю, яка розташована на півночі України. Насправді ж така назва зумовлена походженням від розташування на території давно зниклих Російської імперії та СРСР.

Схожа ситуація й з Південно-Західною залізницею, яка простягається від Чернігівщини до Поділля. Обрати назву для обох станції можна буде за посиланням.

Водночас знинуть станції на кшталт Жовтнева, Колгоспна, Радгоспна. А з фасадів станцій приберуть російські назви українських міст. Разом із тим не буде жодних російських надписів на вагонах чи у квитках пасажирів.

Не менш важливою буде зміна в кілометражі. Більше у Київській області не траплятиметься позначка 856, адже за радянських часів відлік кілометражу починався з москви. Тепер буде відлік від столиці України.

Наостанок, Укрзалізниця планує поступово відходити від радянської системи залізничних позначень та сигналів до загальноєвропейської. Це стосується не лише візуального вигляду, але й технічних аспектів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.