"Укрзалізниця" розпочинає комплексну програму дерусифікації

"Укрзалізниця" розпочинає комплексу програму дерусифікації під назвою "Залізна українізація", розраховану на 3 роки

Про це йдеться на офіційному сайті Укрзалізниці. 

Метою програми є не зміна звичайних російських символів чи назв, а фундаментальна зміна Української залізниці. Процедура позбавлення від російського сліду розрахована на 2023-2025 роки. У компанії зазначають, що підготовку почали ще влітку 2022 року. Для цього зібрали всі технічні та юридичні проблеми, а також ті речі, які потрібно українізувати.

Загалом зміни будуть стосуватися наступного:

  • Назви залізниць;
  • Позначок кілометражу;
  • Сигнальних позначок.
  • А також радянських барельєфів і назв станцій.

Як приклад щодо назв, "Укрзалізниця" приводить Південну залізницю, яка розташована на півночі України. Насправді ж така назва зумовлена походженням від розташування на території давно зниклих Російської імперії та СРСР.

Схожа ситуація й з Південно-Західною залізницею, яка простягається від Чернігівщини до Поділля. Обрати назву для обох станції можна буде за посиланням.

Водночас знинуть станції на кшталт Жовтнева, Колгоспна, Радгоспна. А з фасадів станцій приберуть російські назви українських міст. Разом із тим не буде жодних російських надписів на вагонах чи у квитках пасажирів.

Не менш важливою буде зміна в кілометражі. Більше у Київській області не траплятиметься позначка 856, адже за радянських часів відлік кілометражу починався з москви. Тепер буде відлік від столиці України.

Наостанок, Укрзалізниця планує поступово відходити від радянської системи залізничних позначень та сигналів до загальноєвропейської. Це стосується не лише візуального вигляду, але й технічних аспектів.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.