Окупанти викидають книжки з університетської бібліотеки в Маріуполі

У тимчасово окупованому Маріуполі російські загарбники викидають книжки з бібліотечних фондів Приазовського державного університету

Про це у своєму телеграм-каналі повідомила Маріупольська міська рада.

"Окупанти викидають книги з бібліотечних фондів Приазовського державного університетуПотім книжки будуть утилізувати. Усе, як було у нацистів під час окупації міста німцями в роки Другої світової війни. росіяни виявилися хорошими учнями", — наголосили у міськраді.

Там додали, що в такий спосіб окупанти намагаються знищити "іншу культуру та інтелектуальні здобутки".

За словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, офіційні російські пропагандисти в Маріуполі відреагували на фото "тимчасового переміщення книжок" з Приазовського технічного університету.

"Пишуть: Продовжуються роботи з сортування та переміщення фонду науково-технічної бібліотеки Приазовського державного технічного університету до тимчасового книгосховища", — зазначив Андрющенко у своєму телеграм-каналі.

Нагадаємо, у червні 2022 року окупанти спалили бібліотеку Петра Могили у Маріуполі. Тоді ж з уцілілого приміщення бібліотеки загарбники вивезли всі книжки "на зберігання".

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.