АНОНС: Ленкція "Антропологія війни"

17 лютого у Києві в рамках проєкту “Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН” відбудеться лекція Марини Гримич “Антропологія війни” на підтримку Збройних сил України

Що таке антропологія війни і з якими етичними проблемами зіткнулися ми як дослідники і як люди під час війни? Як антропологи скооперувалися з соціологами, фольклористами та дослідниками усної історії і культурних практик цифрового середовища? Чим ми можемо знадобитися суспільству?
Марина Гримич — антропологиня, етнологиня (докторка історичних наук), фольклористка (кандидатка філологічних наук), професор. Директорка видавництва "Дуліби", менеджерка культурних проєктів.
Захід відбудеться наживо у просторі ПЕН на Подолі, за адресою: вул. Лук'янівська, 14а.
Умовою участі є благодійний внесок, мінімальна сума — 100 грн.
У рамках цієї події ми підтримуємо бійців 24-ї бригади, які збирають гроші на нічник, тепловізор і ремонт авто. Кошти підуть на рахунок Благодійного фонду "Сила матерів України"
Підтримати:
Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/ARyituddB7
Номер картки банки 5375 4112 0034 5606
Після сплати внеску потрібно заповнити реєстраційну онлайн-форму https://forms.gle/FasXA8vKXtkeuhr18
Якщо у вас виникнуть запитання, звертайтесь: alycebondarenko@gmail.com, +380687484611, Аліса Бондаренко.
Нагадаємо, що мета "Інтелектуальних вечорів" — повернути офлайн-події у культурне життя столиці, а також підтримати волонтерські ініціативи, які збирають кошти на потреби українських захисників та захисниць.
Організатор заходу – PEN Ukraine у партнерстві з Національним університетом "Києво-Могилянська академія".
 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.