"Музей горюнської культури" на Сумщині додали в перелік культурної спадщини України

Практика з охорони горюнської культури "Музей горюнської культури" в селі Нова Слобода Конотопського району Сумської області тепер в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Відповідний наказ опублікувало Міністерство культури та інформаційної політики України.

Музей було відкрито у 2017 році. Його експозиція присвячена горюнам – маловідомій унікальній етнічній групі, що збереглася на Сумщині (села Нова Слобода, Линове, Руднєве й інші) — йдеться на сайті проєкту "Центр культури і мистецтв".

"Музей горюнської культури" займається охороною елементів нематеріальної культурної спадщини, що включені в Регіональний перелік елементів НКС Сумської області: "Пісенна традиція села Линове" та "Говірка горюнів села Руднєве".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.