Відкрито виставку «Василь Стус. Пам’ятаємо!»

У Національному музеї літератури України відбулася презентація виставки «Василь Стус. Пам’ятаємо!» до 85-річчя від дня народження поета

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Відвідувачам виставки представлено вірші Стуса та добірку праць про нього. Також на виставці є й особисті речі поета, зокрема, краватка та закладка, шарф і шапка, які митець вдягав під час заслання на Колимі. Центром виставкового простору став письмовий стіл з автентичною друкарською машинкою, телефоном, рукописами поета.

"Окремим комплексом ми показали "Палімпсести" з рукописів Стуса. Останню таку бандероль з рукописами отримала Надія Світлична (учасниця руху шістдесятників — ред.), які вона підготувала у збірку до друку в 1986 році", - зазначила завідувачка відділу науково-методичної роботи Музею літератури Галина Болотова.

Вона зауважила, що нині триває ренесанс Стуса, який почався з перепоховоння поета у 1989 році: на його могилі ще до проголошення незалежності замайоріли блакитно-жовті стяги, і кількість людей, які проводжали митця, була зіставна лише з похороном Тараса Шевченка.

"Колосальна ерудиція, знання мов, а також розуміння свободи особистості у межах тоталітарної системи, яка тисла на особистість і не давала їй повноцінного розвитку, робить Стуса актуальним для України та поєднує з європейськими поетами", - підкреслила Болотова.

Під час заходу актриса Центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса Галина Степанова продекламувала вірші Стуса, а також анонсувала бесіду з сином поета Дмитром Стусом, яка відбудеться в Музеї літератури 12 січня - у день арешту поета.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.