Відкрито виставку «Василь Стус. Пам’ятаємо!»

У Національному музеї літератури України відбулася презентація виставки «Василь Стус. Пам’ятаємо!» до 85-річчя від дня народження поета

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Відвідувачам виставки представлено вірші Стуса та добірку праць про нього. Також на виставці є й особисті речі поета, зокрема, краватка та закладка, шарф і шапка, які митець вдягав під час заслання на Колимі. Центром виставкового простору став письмовий стіл з автентичною друкарською машинкою, телефоном, рукописами поета.

"Окремим комплексом ми показали "Палімпсести" з рукописів Стуса. Останню таку бандероль з рукописами отримала Надія Світлична (учасниця руху шістдесятників — ред.), які вона підготувала у збірку до друку в 1986 році", - зазначила завідувачка відділу науково-методичної роботи Музею літератури Галина Болотова.

Вона зауважила, що нині триває ренесанс Стуса, який почався з перепоховоння поета у 1989 році: на його могилі ще до проголошення незалежності замайоріли блакитно-жовті стяги, і кількість людей, які проводжали митця, була зіставна лише з похороном Тараса Шевченка.

"Колосальна ерудиція, знання мов, а також розуміння свободи особистості у межах тоталітарної системи, яка тисла на особистість і не давала їй повноцінного розвитку, робить Стуса актуальним для України та поєднує з європейськими поетами", - підкреслила Болотова.

Під час заходу актриса Центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса Галина Степанова продекламувала вірші Стуса, а також анонсувала бесіду з сином поета Дмитром Стусом, яка відбудеться в Музеї літератури 12 січня - у день арешту поета.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.