Польща звернулась в ООН щодо репарацій від Німеччини

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Аркаіуш Мулярчик.

У 2017 році Сейм Польщі створив робочу групу з оцінки втрат, завданих країні німецьким агресором в роки Другої світової війни, яку очолив Мулярчик. 1 вересня 2022 року у Варшаві представники польської влади представили звіт про завдану Німеччиною шкоду Польщі в роки Другої світової війни.

Згідно з цим документом, Берлін мав би виплатити Варшаві за спричинені людські та матеріальні втрати під час Другої світової війни воєнних репарацій на суму понад 6,2 трлн злотих (понад 1,5 трлн дол. за курсом станом на 2021 рік).

Німецька влада заявляє, що вважає це питання для себе закритим. Тому, Польща тепер звертається до різноманітних міжнародних організацій - ЮНЕСКО, ООН тощо.

Зруйнована нацистами Варшава
Зруйнована нацистами Варшава

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.