Буковинську тайстру визнали надбанням національної культурної спадщини України

Буковинські та бессарабські тайстри стали національною культурною спадщиною України

Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька обласна рада.

Тайстра – це традиційна ткана торбина, яку носять через плече. Для її виготовлення застосовують найдавніші види ткацтва.

"Історично вона була поширена в усій Чернівецькій області, а також Івано-Франківській та Закарпатській областях. Території, де сьогодні побутує тайстра, значно менші. Проте, як сто років тому, так і сьогодні вона відіграє утилітарну роль (слугує сумкою для закупів), обрядову (як одяговий аксесуар бере участь у весільному, поминальному обрядах), є виразним акцентом сучасного етнообразу і темою для натхнення художників та письменників", - зауважують в обласній раді.

Елемент під узагальненою назвою "Буковинська та бессарабська тайстра – традиції виготовлення та побутування" та з охоронним номером "059.нкс" внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Це сприятиме промоції та популяризації тайстри і зміцнення традиції.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.