У Мелітополі окупаційна адміністрація почала змінювати назви вулиць

Окупаційна влада Мелітополя має на меті повернути "історичні назви вулиць"

Про це заявила окупаційна адміністрація Мелітополя.

"55 вулиць, 30 провулків та 1 площа отримають колишні назви", - йдеться у повідомленні.
Окупанти взялися замінювати всі українські назви вулиць, замість них повертають радянські. Але разом з тим перейменовувати вирішили нейтрально названі вулиці, та навіть вулиці названі на честь радянських діячів.
Наприклад, провулки академіка Корольова, під його керівництвом якого було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини (Юрія Гагаріна) в космос та вихід людини в космос, вирішили перейменувати на честь революціонера Валеріана Куйбишева.
Вулицю радянського льотчика, героя Другої світової Амет-Хана Султана назвали "Октябрьская".
А вулицю генерала Івана Петрова, який керував обороною Одеси від німецьких військ у 1941 році, перейменували на честь чекіста В'ячеслава Менжинського.
Площу Соборну в історичному центрі Мелітополя окупанти перейменують на Революційну.
 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.