Верховний суд Нідерландів поставить крапку у справі "скіфського золота" у вересні 2023 року

15 вересня 2023 року Верховний суд Нідерландів ухвалять остаточне рішення – кому ж належить "скіфське золото"

Про це повідомили на сайті Верховного суду Нідерландів.

"У жовтні 2021 року Апеляційний суд постановив, що колекція ("скіфське золото") має бути передана Україні. Це рішення може залишитися в силі", – йдеться у повідомленні. Водночас там же зазначається, що висновок генпрокурора є лише порадою для Верховного суду, який може дослухатися до нього, а може ухвалити інше рішення.

6 лютого 2014 року у музеї Алларда Пірсона у Нідерландах відкрилася експозиція "Крим. Золотий острів в Чорному морі", присвячена готам, сарматам та скіфам. Її створили п'ять українських музеїв:

  • Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України, Київ)
  • Центральний музей Тавриди (Сімферополь)
  • Бахчисарайський історико-культурний заповідник
  • Керченський історико-археологічний заповідник
  • Національний заповідник "Херсонес Таврійський"

Виставка складалася з 584 експонатів страховою вартістю під 13 млн євро (11,4 млн євро – київська частина, 1,4 млн євро – кримська частина). Через те, що в березні 2014 року Росія захопила та анексувала Крим, в Україну повернулися лише експонати з київського музею. Речі з кримських музеїв залишися у Нідерландах.

Поки триває судова тяганина, колекція, орієнтовна вартість якої 10 млн євро, зберігається у музеї Алларда Пірсона.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.