IN MEMORIAM: помер поет Дмитро Павличко

На 93-му році життя відійшов у вічність український поет і письменник Дмитро Павличко

Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський у Facebook.

Народився Дмитро Павличко 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область. У 1944 році в Коломиї, де тоді вже навчався юнак, гестапівці розстріляли його брата. Тоді він вирішив вступити до сотні УПА, де обрав собі псевдо Дорошенко. З осені 1945 pоку по літо 1946 року — ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. 

У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Був членом КПРС з 1954 по 1990 роки. З 1955 року — член ЦК ЛКСМУ.

Завідував відділом поезії редакції журналу "Жовтень" (нині — "Дзвін"), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Упродовж 1971–1978 pp. Дмитро Павличко редагував журнал "Всесвіт".

Перша збірка поезій  "Любов і ненависть" з'явилася у 1953 році. Пізніше побачили світ поетичні книги "Моя земля" (1955), "Чорна нитка" (1958), "Правда кличе" (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів, "Пальмова віть" (1962). У 1968 році вийшла збірка "Гранослов", згодом "Сонети подільської осені" (1973), "Таємниця твого обличчя" (1974), "Сонети" (1978), "Спіраль" (1984), "Поеми й притчі" (1986), "Покаянні псалми" (1994). Дмитро Павличко уклав антологію перекладів "Світовий сонет" (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках "Магістралями слова" (1978), "Над глибинами" (1984), "Біля мужнього слова" (1988).

Дмитро Павличко — один із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1990—1994, 1998—1999 роках та із 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року — народний депутат України.

Дмитро Павличко був однією з ключових фігур в історії проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Автор останньої редакції Акту проголошення Незалежності України.

У 2002 році став почесним професором НаУКМА.

28 вересня 2022 року Дмитро Павличко відзначив своє 93-ліття.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.