IN MEMORIAM: помер поет Дмитро Павличко

На 93-му році життя відійшов у вічність український поет і письменник Дмитро Павличко

Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський у Facebook.

Народився Дмитро Павличко 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область. У 1944 році в Коломиї, де тоді вже навчався юнак, гестапівці розстріляли його брата. Тоді він вирішив вступити до сотні УПА, де обрав собі псевдо Дорошенко. З осені 1945 pоку по літо 1946 року — ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. 

У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Був членом КПРС з 1954 по 1990 роки. З 1955 року — член ЦК ЛКСМУ.

Завідував відділом поезії редакції журналу "Жовтень" (нині — "Дзвін"), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Упродовж 1971–1978 pp. Дмитро Павличко редагував журнал "Всесвіт".

Перша збірка поезій  "Любов і ненависть" з'явилася у 1953 році. Пізніше побачили світ поетичні книги "Моя земля" (1955), "Чорна нитка" (1958), "Правда кличе" (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів, "Пальмова віть" (1962). У 1968 році вийшла збірка "Гранослов", згодом "Сонети подільської осені" (1973), "Таємниця твого обличчя" (1974), "Сонети" (1978), "Спіраль" (1984), "Поеми й притчі" (1986), "Покаянні псалми" (1994). Дмитро Павличко уклав антологію перекладів "Світовий сонет" (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках "Магістралями слова" (1978), "Над глибинами" (1984), "Біля мужнього слова" (1988).

Дмитро Павличко — один із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1990—1994, 1998—1999 роках та із 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року — народний депутат України.

Дмитро Павличко був однією з ключових фігур в історії проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Автор останньої редакції Акту проголошення Незалежності України.

У 2002 році став почесним професором НаУКМА.

28 вересня 2022 року Дмитро Павличко відзначив своє 93-ліття.

 

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.