На Харківщині перейменують 48 топонімів

У Чугуївській громаді планують перейменувати топоніми у шести населених пунктах: Чугуєві, Кочетку, Кам'яній Ярузі, Великій Бабці, Тетлезі та Зарожному

Місцеві жителі можуть подавати пропозиції щодо перейменування вулиць, провулків, площ та бульварів до 26 лютого, повідомила Чугуївська міська рада.

Зокрема, у громаді пропонують перейменувати вулицю Ватутіна, дві вулиці Пушкіна та чотири — Першотравневі.

Деякі топоніми, які пропонують перейменувати у Чугуєві:

  • вул. Ватутіна на вул. Данила Галицького;
  • вул. Горького на вул. Василя Стуса;
  • вул. Достоєвського на вул. Лесі Українки;
  • бульвар Комарова на бульвар. імені Андрія Скрябіна або бульвар Центральний;
  • вул. Лермонтова на вул. Івана Франка;
  • площу Матросова на площу Незламності;
  • вул. Ростовську на вул. Ізюмську;
  • вул. Балакірєва на вул. Леся Курбаса;
  • вул. Дем'яна Бідного на вул. Миколи Хвильового;
  • вул. Гагаріна на вул. Кам'янець-Подільську
  • пров. Гагаріна на пров. Гетьмана Сагайдачного;
  • вул. Добролюбова на вул. Юрія Яновського;
  • пров. Добролюбова на вул. Івана Багряного;
  • вул. Крилова на вул. Павла Чубинського;
  • вул. Лермонтова на вул. Івана Франка;
  • вул. Некрасова на вул. Остапа Вишні;
  • вул. Пушкіна на вул. Івана Котляревського;
  • пров. Пушкіна на пров. Григорія Сковороди;
  • вул. 1 Травня на вул. Бандуристів;
  • вул. Чайковського на вул. Миколи Лисенка.

З повним переліком топонімів можна ознайомитися на сайті Чугуївської міськради.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.