27 січня відзначать день пам'яті Геннадія Афанасьєва

У Києві відбудуться читання книжки "Піднятися після падіння" громадського активіста, колишнього політв’язня Кремля, військовослужбовця Геннадія Афанасьєва

Про це повідомили на сайті Міністерства культури та інформаційної політики.

Читання відбудуться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану. В основі книги спогади про перебування в російській в'язниці, які у 2016–2018 роках публікувало видання "Крим.Реалії".

"Афанасьєв розповів сувору правду про країну-ГУЛАГ, російський полон і про те, як, опинившись сам на сам із ворогом, знаходив у собі сили продовжувати боротьбу", – йдеться на сайті Мінкульту.

Для участі в заході потрібно зареєструватися.

Геннадій Афанасьєв був активним учасником Революції Гідності в рідному Сімферополі. Із початку захоплення росією Криму брав участь у русі за єдину Україну. У грудні 2014 року росія засудила Афанасьєва до семи років позбавлення волі в колонії суворого режиму як фігуранта справи так званих кримських терористів.

У червні 2016 році українського громадського активіста вдалося звільнити через обмін між Україною та росією. Потому Геннадій Афанасьєв боровся за звільнення українських політв'язнів у росії та в Криму як активіст і спецпредставник Міністерства закордонних справ України.

Із початку повномасштабного вторгнення росії до України Геннадій вступив до 130-го батальйону Територіальної оборони 241-ї бригади Збройних сил України та обороняв Київ і область. Згодом із побратимами поїхав на схід країни. Служив під позивним "Тор". Упродовж майже десяти місяців повномасштабної війни перебував у зоні бойових дій у Харківській та Луганській областях. Загинув воїн у бою під Білогорівкою на Луганщині 18 грудня 2022 року. Геннадію Афанасьєву було 32 роки.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.